біля

бі́ля

прийм. з род. в.

1》 Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко.

|| Уживається як рівнозначне прийм. на, при.

|| Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках.

|| із сл. ходити. Уживається у знач. прийм. коло, за.

2》 Уживається у знач. прийм. близько, коло при числівниках на позначення приблизної кількості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

біля — (вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосередньо одне біля одного) поруч, пліч-о-пліч// під носом, під боком. Словник синонімів Полюги
біля — бі́ля прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
біля — прий., коло, побіля, край, БЛИЗЬКО, при, р. попри; (кого) обік, побіч, поруч, поряд, попліч з, збоку. Словник синонімів Караванського
біля — БІ́ЛЯ, прийм., з род. в. 1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. Ти знаєш.. Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (І. Котляревський); Під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Словник української мови у 20 томах
біля — див. близько Словник синонімів Вусика
біля — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
біля — Бі́ля кого, чого, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
біля — БІ́ЛЯ, прийм. з род. в. 1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. Ти знаєш… Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (Котл., І, 1952, 244); Під горою. Біля того гаю. Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
біля — Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума. Словник української мови Грінченка