війна
Війна́, -ни́; ві́йни, во́єн і війн
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війна — війна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири війни́ Орфографічний словник української мови
- війна — Організована збройна боротьба між державами або класами, продовження політики засобами збройного насильства. Війни розрізняють за цілями (завойовницькі, визвольні), за масштабами (локальні, світові), за політичним характером (громадянські... Словник із соціальної роботи
- війна — Брань, пря, крово|про|лиття, м'ясорубка, поет. погуляння; П. сварка, суперечка, сутичка, конфлікт, боротьба, змагання, суперництво, ворожнеча; пор. АГРЕСІЯ, БИТВА. Словник синонімів Караванського
- війна — -и, ж. 1》 Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Громадянська війна — організована збройна боротьба за державну владу між конфронтуючими класами та соціальними групами всередині країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війна — ВІЙНА́, и́, ж. 1. Організована збройна боротьба між державами, народами або ж збройними угрупованнями всередині країни. Війна людей їсть, а кров'ю запиває (прислів'я)... Словник української мови у 20 томах
- війна — Війна — війною. На війні справедливости не шукай. Війна рабує і убиває. Війна й Бога забуває і пана не знає. Війна не зважає на заповіді Божі та державні закони. Війна приносить шрами й рани. У рукопашніх боях, борці, калічать себе. Приповідки або українсько-народня філософія
- війна — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- війна — іти́ / піти́ війно́ю на кого.Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- війна — ВІЙНА — складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті... Філософський енциклопедичний словник
- війна — БОРОТЬБА́ з ким-чим, проти кого-чого (діяльність, спрямована на подолання або знищення кого-, чого-небудь), ВІЙНА́ підсил., ПРЯ заст., книжн.; НА́СТУП перев. на кого-що (активні дії проти кого-, чого-небудь). Рустем поправлявся. Словник синонімів української мови
- війна — ВІЙНА́, и́, ж. 1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Війна людей їсть, а кров’ю запиває (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах