1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

геть

Геть! ге́тьте! виг.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геть — геть 1 прислівник незмінювана словникова одиниця геть 2 вигук незмінювана словникова одиниця геть 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. геть — пр., (піти) з меж, за межі, звідси, з цього місця, далі, убік, з дороги, далеко; (витертий) дуже, сильно, зовсім; (довкола) скрізь; (!) ГЕТЬ! геть звідси! гайда звідси! забирайся! геть з-перед очей! геть з очей! не хочемо! не бажаємо! щоб і дух не пах! мн. ГЕТЬТЕ! забирайтесь! Словник синонімів Караванського
  3. геть — I присл. 1》 Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. || Від якого-небудь місця, за межі чогось. 2》 На велику відстань; далеко. 3》 у знач. дуже, значно. 4》 у знач. скрізь. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геть — ГЕТЬ¹, присл. 1. Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. Дрозд фуркнув і полетів собі геть (І. Франко); Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть (Л. Первомайський); // Від якого-небудь місця, за межі чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. геть — див. зовсім; остаточно Словник синонімів Вусика
  6. геть — (аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Фразеологічний словник української мови
  7. геть — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?. Словник синонімів української мови
  8. геть — ГЕТЬ¹, присл. 1. Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. Дрозд фуркнув і полетів собі геть (Фр., IV, 1950, 62); Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть (Перв., Райдуга.. Словник української мови в 11 томах
  9. геть — Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Словник української мови Грінченка