1. Словник української мови Грінченка

геть

Геть

меж. и нар.

1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте.

2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633.

3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис.

4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303.

5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геть — геть 1 прислівник незмінювана словникова одиниця геть 2 вигук незмінювана словникова одиниця геть 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. геть — пр., (піти) з меж, за межі, звідси, з цього місця, далі, убік, з дороги, далеко; (витертий) дуже, сильно, зовсім; (довкола) скрізь; (!) ГЕТЬ! геть звідси! гайда звідси! забирайся! геть з-перед очей! геть з очей! не хочемо! не бажаємо! щоб і дух не пах! мн. ГЕТЬТЕ! забирайтесь! Словник синонімів Караванського
  3. геть — I присл. 1》 Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. || Від якого-небудь місця, за межі чогось. 2》 На велику відстань; далеко. 3》 у знач. дуже, значно. 4》 у знач. скрізь. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геть — ГЕТЬ¹, присл. 1. Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. Дрозд фуркнув і полетів собі геть (І. Франко); Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть (Л. Первомайський); // Від якого-небудь місця, за межі чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. геть — див. зовсім; остаточно Словник синонімів Вусика
  6. геть — (аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Фразеологічний словник української мови
  7. геть — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?. Словник синонімів української мови
  8. геть — Геть! ге́тьте! виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. геть — ГЕТЬ¹, присл. 1. Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. Дрозд фуркнув і полетів собі геть (Фр., IV, 1950, 62); Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть (Перв., Райдуга.. Словник української мови в 11 томах