квас

Значення в інших словниках

1. квас — квас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. квас — Квас. 1. Кислота. По скінченю всеї иньшої роботи в молочарні контролює ся молоко в такий спосіб: бере ся 10 ст3 квасу сірчаного (тягар питомий... Українська літературна мова на Буковині
3. квас — р. кислота, (для тіста) розчина, опара, (хлібний) сирівець. Словник синонімів Караванського
4. квас — [квас] -су, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
5. квас — -у, ч. 1》 Кислуватий напій, що його готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом. || Напій із фруктів, ягід або меду. || Кислий настій із буряків, якого вживають до борщу. Шевський квас — розчин дубильної речовини для вичинювання шкур. 2》 розм., рідко. Те саме, що кислота. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. квас — Це питний Словник чужослів Павло Штепа
7. квас — КВАС, у, ч. 1. Кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна із солодом. На те квас, щоб його пити (Номис); Зінька квасу принесла повен глечик і кислиць миску (А. Словник української мови у 20 томах
8. квас — квас: ♦ <�є>ква́с, та не для нас про щось добре, приємне, яке призначене для когось іншого (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. квас — Є квас, та не для нас. Ми негодні дістати все те, що добре. Вчора квас, нині квас, нехай чорти мучать вас. Докір за лихий харч. І від квасу, дає Бог красу. І бідні бувають дуже вродливі. Приповідки або українсько-народня філософія
10. квас — діста́лося пе́рцю з ква́сом кому. Хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі. — Я, Юхим Петрович Басов, на германській був війні. Ну, і звісно, перцю з квасом Там дісталося мені… (В. Бичко). ма́ло ка́ші з’їв. Фразеологічний словник української мови
11. квас — КВАС (кислуватий напій, який готують з житнього хліба або борошна із солодом, а також із фруктів, ягід, меду); СИРІВЕ́ЦЬ (хлібний). Карпо вніс з погреба жбан доброго квасу на меду, розливає в полив'яні кухлики (В. Кучер); З жита й наїдку більше. Словник синонімів української мови
12. квас — КВАС, у, ч. 1. Кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом. На те квас, щоб його пити (Номис, 1864, № 5858); Він танцюватиме з найкращими панянками воєводства, питиме не квас, а запашні іспанські вина (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
13. квас — Квас, -су м. 1) Кислота. 2) Квасъ. Чуб. VII. 446. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас. Ном. № 2524. 3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського. Єв. Мр. VIII. 15. 4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Шух. І. 253. Вас. 157. ум. квасо́к. Словник української мови Грінченка