квас

КВАС, у, ч.

1. Кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна із солодом.

На те квас, щоб його пити (Номис);

Зінька квасу принесла повен глечик і кислиць миску (А. Головко);

Він танцюватиме з найкращими панянками воєводства, питиме не квас, а запашні іспанські вина (З. Тулуб);

// Напій із фруктів, ягід або меду.

Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка; .. та був і грушевий квас (Г. Квітка-Основ'яненко);

Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (А. Шиян);

// Кислий настій із буряків, який вживають для приготування борщу.

В борщі була сама за себе бутвина [ботвина] та квас (І. Нечуй-Левицький).

2. розм. Те саме, що заква́ска 1.

Трошки квасу все місиво квасить (П. Куліш);

Мимо сутолоки все ішло ладом: тут зачиняли муку теплою водою і квасом, там варили сочиво й городовину в великих кітлах, пекли поросята і барани (К. Гриневичева);

* Образно. Моральний союз представників нашої інтелігенції може стати тією дрібкою квасу, яка з часом заквасить усе тісто (І. Франко).

3. Мінеральна вода.

Місцеві жителі називають мінеральну воду квасом. Тож відтепер, шукаючи джерело мінеральної води, ми вже запитували у жителів: – А де можна попити квасу? (із журн.).

4. розм. Те саме, що кислота́.

Гаррі знайшов собі посаду на заводі сірчаного квасу близько Лондона (М. Йогансен);

Родина Олесі не зважала на пахощі сирої і квашеної шкури та дубового квасу (М. Стельмах).

(1) Хлі́бний квас – напій, виготовлений незавершеним молочнокислим і спиртовим бродінням квасного сусла, виробленого з використанням зернової сировини.

Командуючий 2-м корпусом барон Іван Антонович Мейєндорф .. о десятій годині, після купання в лазні, яку готував денщик, вечеряв, випивав добрий жбан холодного хлібного квасу й ішов спати (Б. Левін);

(2) Ча́йний квас – приємний злегка газований кислувато-солодкий напій, що утворюється внаслідок життєдіяльності чайного гриба.

Чайний квас допомагає при нервових розладах, гіпертонії, має протимікробні властивості і містить вітаміни (із журн.).

△ (3) Ше́вський (чинба́рський) квас (квасо́к) – розчин дубильної речовини для вичинювання шкур.

– Все лихо на землі од вас, Чрез ваші зводні, женихання, Не маю я ушановання; Я намочу вас в шевський квас. Або оддам вас на роботу, Запру в смирительних [гамівних] домах (І. Котляревський);

– Маріє, чого це ти стала така жовта, неначе три дні в шевському квасу [квасі] мокла? – спитав Мина (І. Нечуй-Левицький);

На Соболі вона ходила до свого дідуся,.. відомого богодухівського чинбаря. Там її розважав і, звичайно, не запах від кожухів, – “чинбарський квасок”.., її розважило там Мерло – річка, що тече у славетне Ворскло, оспіване поетом Щоголевим (М. Хвильовий).