лещата

Значення в інших словниках

1. лещата — ле́щата множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. лещата — -щат, мн. 1》 Слюсарний інструмент, яким затискують оброблюваний предмет. || чого, з означ., перен. Про те, що стискає, обмежує, позбавляє вільних рухів, дій і т. ін. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лещата — ЛЕ́ЩА́ТА, щат і ща́т, мн. 1. Слюсарний прилад, яким затискують оброблюваний предмет. Затиснувши деталь у лещата, обстукують її молотком і ще раз дотискують (з навч. літ.); Він разом з Танею порався біля станка, підкручував гайки, лещата (О. Словник української мови у 20 томах
4. лещата — леща́та лижі (ср, ст)||дошки, нарти, совги Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. лещата — бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти). 1. кого, що. Позбавляти свободи, захоплювати. Але раз гаспидська змія Назирила її дитину: Ну мудрувать, як би достать, як Йвася б то в лабети взять (Укр. поети-романтики..). 2. кого. Фразеологічний словник української мови
6. лещата — КЛІ́ЩІ (металевий інструмент перев. для захоплювання, тримання розпеченого металу); ЛЕ́ЩА́ТА діал.; ОБЦЕ́НЬКИ (інструмент для витягування цвяхів); ПАСАТИ́ЖІ (універсальний інструмент, який об'єднує в собі плоскогубці, кусачки, викрутку тощо)... Словник синонімів української мови
7. лещата — ЛЕ́ЩАТА, щат, мн. 1. Слюсарний прилад, яким затискують оброблюючий предмет. Затиснувши деталь у лещата, обстукують її молотком і ще раз дотискують (метод. викл. фрез. спр., 1958, 51); Він разом з Танею порався біля станка, підкручував гайки, лещата (Донч. Словник української мови в 11 томах
8. лещата — Лещата, -т с. мн. 1) Тиски. узя́ти в лещата. Стиснуть. 2) Тиски изъ лубковъ или дощечекъ, въ которыхъ сдавливаютъ переломленную кость. Словник української мови Грінченка