плодити

Значення в інших словниках

1. плодити — плоди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. плодити — Породжувати, родити, народжувати, виплоджувати; множити, розмножувати. Словник синонімів Караванського
3. плодити — [плодитие] -лоуджу, -одиеш; нак. -оди, -лоуд'іт' Орфоепічний словник української мови
4. плодити — плоджу, плодиш, недок., перех. 1》 Давати потомство, народжувати (звичайно у великій кількості). || Приносити урожай, давати плоди, овочі. || Розмножувати, розводити у великій кількості (тварин, рослини). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плодити — Родити, вродити, уродити, зроджувати, зродити, позроджувати, народжувати, народити, понароджувати, породжувати, породити, спороджувати, спородити, поспороджувати, плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, зіплекувати, зіплекати, позіплекувати... Словник чужослів Павло Штепа
6. плодити — ПЛОДИ́ТИ, плоджу́, пло́диш, недок., кого, що. 1. Давати потомство, народжувати (звичайно у великій кількості). [Музиченко:] Ви довели сина до півшляху і кинули його на роздоріжжі: іди, мовляв, куди очі втраплять... Словник української мови у 20 томах
7. плодити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
8. плодити — ПЛОДИ́ТИ, плоджу́, пло́диш, недок., перех. 1. Давати потомство, народжувати (звичайно у великій кількості). [Музиченко:] Ви довели сина до півшляху і кинули його на роздоріжжі: іди, мовляв, куди очі втраплять… Як так з дітьми поводитись... Словник української мови в 11 томах
9. плодити — Плодити, -джу, -диш гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279. Словник української мови Грінченка