1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

помийниця

Поми́йниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помийниця — поми́йниця 1 іменник жіночого роду посудина поми́йниця 2 іменник жіночого роду, істота наймичка арх. Орфографічний словник української мови
  2. помийниця — -і, ж. 1》 Кругла чи довгаста посудина для зливання помиїв. 2》 перен., заст. Жінка, яка служить у кого-небудь дома; наймичка. || зневажл. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помийниця — ПОМИ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. Певна, конкретна посудина для зливання помиїв. Вона вилила з ночовок у помийницю луг (І. Нечуй-Левицький); Тимко набрав у кухоль води, повів Марка до помийниці (Григорій Тютюнник); Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску, .. Словник української мови у 20 томах
  4. помийниця — ПОМИ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. Кругла чи довгаста посудина для зливання помиїв. Вона вилила з ночовок у помийницю луг (Н.-Лев., II, 1956, 286); Тимко набрав у кухоль води, повів Марка до помийниці (Тют., Вир, 1964, 365); Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску,.. Словник української мови в 11 томах