1. Орфографічний словник української мови

помийниця

поми́йниця 1

іменник жіночого роду

посудина

поми́йниця 2

іменник жіночого роду, істота

наймичка

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помийниця — -і, ж. 1》 Кругла чи довгаста посудина для зливання помиїв. 2》 перен., заст. Жінка, яка служить у кого-небудь дома; наймичка. || зневажл. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помийниця — ПОМИ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. Певна, конкретна посудина для зливання помиїв. Вона вилила з ночовок у помийницю луг (І. Нечуй-Левицький); Тимко набрав у кухоль води, повів Марка до помийниці (Григорій Тютюнник); Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску, .. Словник української мови у 20 томах
  3. помийниця — Поми́йниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. помийниця — ПОМИ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. Кругла чи довгаста посудина для зливання помиїв. Вона вилила з ночовок у помийницю луг (Н.-Лев., II, 1956, 286); Тимко набрав у кухоль води, повів Марка до помийниці (Тют., Вир, 1964, 365); Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску,.. Словник української мови в 11 томах