послідовний
Послідо́вний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послідовний — послідо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- послідовний — кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (- зміни) поступовий; (- думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вірний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий. Словник синонімів Караванського
- послідовний — [пос'л'ідоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- послідовний — -а, -е. 1》 Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. || тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь. || Який здійснюється кількома етапами; поступовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Послідовне натискування кнопки [у вимикачі] дає вмикання і розмикання електричного кола (з навч. літ.); // тільки мн. Словник української мови у 20 томах
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Розв’язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами (Програма КПРС, 1961, 56)... Словник української мови в 11 томах