послідовний

ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е.

1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним.

Розв’язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами (Програма КПРС, 1961, 56);

Послідовне натискування кнопки [у вимикачі] дає вмикання і розмикання електричного кола (Монтаж і ремонт.., 1956, 45);

// тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з’являючись щоразу замість попереднього.

Ряд послідовних поколінь;

// Який здійснюється кількома етапами; поступовий.

Підвищення ролі всіх факторів, що впливають на піднесення продуктивності праці, створює можливості для послідовного скорочення робочого дня колгоспного селянства, як і всіх трудящих (Хлібороб Укр., 2, 1969, 26).

∆ Послідо́вне з’є́дна́ння (сполу́чення) — з’єднання кількох джерел чи приймачів електричної енергії, при якому кінець одного безпосередньо з’єднується з початком другого, внаслідок чого крізь них проходить однаковий струм.

Сполучення елементів у батарею може бути послідовним і паралельним (Курс фізики, III, 1956, 99).

2. Який закономірно випливає з чого-небудь, є логічним висновком із чогось; закономірний.

..резолюція з’їзду [III з’їзду РСДРП] дає єдино правильний і цілком послідовний демократичний лозунг (Ленін, 11, 1970, 12);

// Який не має в собі нічого суперечливого, логічно обгрунтований (про вчення, світогляд, теорію і т. ін.).

Робітничий клас, усвідомлюючи, що за ним майбутнє, поєднує найбільшу пристрасність революційної боротьби з послідовним гуманізмом (Ком. Укр., 3, 1968, 44);

Щоб мислення було правильним, воно повинно бути цілком точним і визначеним, строго послідовним.., не повинно містити в собі логічних суперечностей і двозначностей (Логіка, 1953, 78);

// Який здійснюється, відбувається у повній відповідності до певних завдань, настанов, теоретичних засад тощо.

Революційна соціал-демократія каже всій демократичній міській і сільській бідноті: тільки в союзі з пролетаріатом, тільки у звільненні від кадетської опіки, тільки в рішучій і послідовній боротьбі з самодержавством знайдеш ти порятунок свій (Ленін, 14, 1971, 315);

Реакція польської окупації, розгул пілсудчиків, карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина, систематична і послідовна колонізаторська політика.., — все це, річ ясна, не могло не викликати протидії серед молодого покоління (Вільде, Сестри.., 1958, 171);

// Який поширюється на все або на всіх без винятку.

Дехто схильний піддавати Шевченкові вірші суцільній і послідовній силаботонізації, тобто перекладати їх так, як робили в дожовтневі часи (Рильський, IX, 1962, 75).

3. Який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, наполегливо домагається здійснення своїх рішень.

Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Шовк., Людина.., 1962, 45);

В одному був [Бородавка] послідовний і твердий до кінця — у зненависті до шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432);

// Який неухильно втілює в життя певний світогляд, теорію тощо, виявляючи при цьому стійкість і непохитність.

Послідовним борцем за демократизм може бути тільки пролетаріат (Ленін, 11, 1970, 44);

— Ну, знаєте… це ще питання, хто з нас кращий і послідовніший поборник справи революції, ви чи я (Головко, II, 1957, 532);

Послідовний марксист; Послідовний мічурінець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послідовний — послідо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. послідовний — кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (- зміни) поступовий; (- думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вірний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий. Словник синонімів Караванського
  3. послідовний — [пос'л'ідоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. послідовний — -а, -е. 1》 Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. || тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь. || Який здійснюється кількома етапами; поступовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Послідовне натискування кнопки [у вимикачі] дає вмикання і розмикання електричного кола (з навч. літ.); // тільки мн. Словник української мови у 20 томах
  6. послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  7. послідовний — Послідо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)