послідовний
ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е.
1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним.
Послідовне натискування кнопки [у вимикачі] дає вмикання і розмикання електричного кола (з навч. літ.);
// тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього.
Ряд послідовних поколінь;
// Який здійснюється кількома етапами; поступовий.
Підвищення ролі всіх факторів, що впливають на піднесення продуктивності праці, створює можливості для послідовного скорочення робочого дня (з наук. літ.).
2. Який закономірно випливає з чого-небудь, є логічним висновком із чогось; закономірний.
У працях міститься чітка і послідовна теоретична система естетичних поглядів (з наук. літ.);
Культ дитини, зведення її в ранг божества, – будь-який педагог сказав би, що це – послідовне її калічення (з наук.-попул. літ.);
// Який не має в собі нічого суперечливого, логічно обґрунтований (про вчення, світогляд, теорію і т. ін.).
Щоб мислення було правильним, воно повинно бути цілком точним і визначеним, строго послідовним.., не повинно містити в собі логічних суперечностей і двозначностей (з навч. літ.);
// Який здійснюється, відбувається у повній відповідності до певних завдань, настанов, теоретичних засад тощо.
Реакція польської окупації, розгул пілсудчиків, карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина, систематична і послідовна колонізаторська політика.., – все це, річ ясна, не могло не викликати протидії серед молодого покоління (Ірина Вільде);
// Який поширюється на все або на всіх без винятку.
Дехто схильний піддавати Шевченкові вірші суцільній і послідовній силаботонізації, тобто перекладати їх так, як робили в дожовтневі часи (М. Рильський).
3. Який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, наполегливо домагається здійснення своїх рішень.
Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Ю. Шовкопляс);
В одному був [Бородавка] послідовний і твердий до кінця – у зненависті до шляхти (З. Тулуб);
// Який неухильно втілює в життя певний світогляд, теорію тощо, виявляючи при цьому стійкість і непохитність.
– Ну, знаєте... це ще питання, хто з нас кращий і послідовніший поборник справи революції, ви чи я (А. Головко);
Послідовний мічурінець.
Значення в інших словниках
- послідовний — послідо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- послідовний — кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (- зміни) поступовий; (- думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вірний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий. Словник синонімів Караванського
- послідовний — [пос'л'ідоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- послідовний — -а, -е. 1》 Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. || тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь. || Який здійснюється кількома етапами; поступовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- послідовний — Послідо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Розв’язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами (Програма КПРС, 1961, 56)... Словник української мови в 11 томах