послідовний
послідо́вний
-а, -е.
1》 Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним.
|| тільки мн. Які приходять на зміну одне одному, з'являючись щоразу замість попереднього. Ряд послідовних поколінь.
|| Який здійснюється кількома етапами; поступовий.
Послідовне з'єднання (сполучення) — з'єднання кількох джерел чи приймачів електричної енергії, при якому кінець одного безпосередньо з'єднується з початком другого, внаслідок чого крізь них проходить однаковий струм.
2》 Який закономірно випливає з чого-небудь, є логічним висновком із чогось; закономірний.
|| Який не має в собі нічого суперечливого, логічно обґрунтований (про вчення, світогляд, теорію і т. ін.).
|| Який здійснюється, відбувається у повній відповідності до певних завдань, настанов, теоретичних засад тощо.
|| Який поширюється на все або на всіх без винятку.
3》 Який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, наполегливо домагається здійснення своїх рішень.
|| Який неухильно втілює в життя певний світогляд, теорію тощо, виявляючи при цьому стійкість і непохитність.
Значення в інших словниках
- послідовний — послідо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- послідовний — кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (- зміни) поступовий; (- думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вірний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий. Словник синонімів Караванського
- послідовний — [пос'л'ідоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Послідовне натискування кнопки [у вимикачі] дає вмикання і розмикання електричного кола (з навч. літ.); // тільки мн. Словник української мови у 20 томах
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- послідовний — Послідо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- послідовний — ПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. 1. Який настає, відбувається, здійснюється безпосередньо один за одним. Розв’язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами (Програма КПРС, 1961, 56)... Словник української мови в 11 томах