постанова

Значення в інших словниках

1. постанова — постано́ва 1 іменник жіночого роду розпорядження, акт органу влади постано́ва 2 іменник жіночого роду умеблювання діал. Орфографічний словник української мови
2. постанова — 1. розпорядження, директива; (зборів) ухвала, рішення, резолюція; (суду) вирок; (уряду) ДЕКРЕТ; (п'єси) постава, постановка; 2. Р. меблі, умебльовання, сов. обстановка; мн. ПОСТАНОВИ, (життя) обставини, умови; (тутешні) звичаї, правила, порядки. Словник синонімів Караванського
3. постанова — див. наказ Словник синонімів Вусика
4. постанова — I -и, ж. 1》 Розпорядження, акт органів державної влади. || Директива керівного адміністративного органу. || Судове рішення, пов'язане з розглядом кримінальної справи. 2》 Колективне рішення; ухвала. || Взагалі рішення, прийняте ким-небудь. 3》 театр., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. постанова — хохл. (пастановленіє) ухвала ухвала Словник чужослів Павло Штепа
6. постанова — ПОСТАНО́ВА¹, и, ж. 1. Розпорядження, акт органів державної влади. Столітній ювілей Л. М. Толстого викликав, як відомо, урядову постанову про видання 90-томної збірки його творів (із журн. Словник української мови у 20 томах
7. постанова — ВИ́РІШЕННЯ (продуманий намір щось зробити, якось учинити), РІ́ШЕННЯ, ПОСТАНО́ВА. Вирішення просити Зою працювати для газети прийшло негайно (В. Собко); "Погано буде їхати", — подумав Нур, але вчорашнього свого рішення не змінив (Д. Словник синонімів української мови
8. постанова — ПОСТАНО́ВА¹, и, ж. 1. Розпорядження, акт органів державної влади. Рада Міністрів Української РСР видає постанови й розпорядження на основі і на виконання діючих законів СРСР і Української РСР (Конст. УРСР, 1969, 13); Столітній ювілей Л. Словник української мови в 11 томах
9. постанова — Постано́ва, -ви ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173. Словник української мови Грінченка