постанова

ПОСТАНО́ВА¹, и, ж.

1. Розпорядження, акт органів державної влади.

Рада Міністрів Української РСР видає постанови й розпорядження на основі і на виконання діючих законів СРСР і Української РСР (Конст. УРСР, 1969, 13);

Столітній ювілей Л. М. Толстого викликав, як відомо, урядову постанову про видання 90-томної збірки його творів (Рад. літ-во, 3, 1957, 35);

— Петре Петровичу! Чи читали ви постанову Уряду про заходи по ліквідації порушень Статуту с.-г. артілі в колгоспах? (Вишня, І, 1956, 318);

// Директива керівного адміністративного органу.

[Вересай:] Коли приїде [директор], скажете, що мені треба його бачити. І постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені в партійний комітет (Мик., І, 1957, 380);

// Судове рішення, пов’язане з розглядом кримінальної справи.

Слідчий сів писати постанову про те, щоб арештувати Зінька (Гр., II, 1963, 419);

— Старий в канцелярії станового чи в тюрмі? — В тюрмі. Повели туди без постанови, бо пристав кудись виїхав на села (Стельмах, І, 1962, 449).

2. Колективне рішення; ухвала.

Секретар [комосередку] з полегкістю записав постанову в протокол і потім зробив виписку (Мик., II, 1957, 50);

— Постанова бюро така…— Силантьєв підвищив голос і взяв протокол (Донч., II, 1956, 120);

— Ось тут, — показуючи розгорнуту газету, продовжував батько, — надрукована постанова з’їзду (Юхвід, Оля, 1959, 213);

// Взагалі рішення, прийняте ким-небудь.

— Обринські люди поважні, витривалі і не легко відступають від своїх постанов і цілей (Коб., III, 1956, 129).

3. театр., розм. Сценічне оформлення драматичного твору; постановка, постава.

Зібрані Вами до свого гурту сили.. своєю майстерною ігрою [грою] додають решту задля найкращої постанови кожної і незначної п’єси (Мирний, V, 1955, 388);

// заст. Картина (в драматичному творі).

Лимерівна. Драма в 5 справах і 6 постановах (Мирний, V, 1955, 7).

ПОСТАНО́ВА², и, ж., діал. Меблі, умеблювання.

«Так, у нас багато дечого слід би змінити… Наприклад, постанова в нашому салоні: все нове, добране старанно, але все чогось немов бракує…» (Л. Укр., III, 1952, 509);

// перев. мн. Розпорядок, умови життя.

Дядько у іншій постанові зріс, коло землі копався, а ми панувати звикли (Мирний, IV, 1955, 136);

При других постановах з їх [безталанних господарів] вийшли б хороші люди, чесні робітники, а по селах вони завжди безталанні, недотепи (Мирний, І, 1954, 48);

// Звичай, правило.

— Вибачайте, будьте ласкаві! по наших постановах нам не можна пускать дітей до батьків… (Н.-Лев., І, 1956, 426).