пошукувати

Пошу́кувати, -кую, -куєш чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошукувати — пошу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошукувати — Пошу́кувати. Потребувати для роботи, шукати кандидатуру. Управитель школи народної пошукує чесної вдови або добре вихованої і виобразованої панни, котра могла б перебрати веденє малого господарства, а заразом і виховане 10-літної донечки. Українська літературна мова на Буковині
  3. пошукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
  4. пошукувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що шукати. 2》 неперех., за ким, діал. Розшукувати кого-небудь. 3》 перех., чого, діал. Домагатися, добиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і без дод. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (О. Словник української мови у 20 томах
  6. пошукувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і без додатка. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (Коб. Словник української мови в 11 томах