пошукувати

Значення в інших словниках

1. пошукувати — пошу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пошукувати — Пошу́кувати. Потребувати для роботи, шукати кандидатуру. Управитель школи народної пошукує чесної вдови або добре вихованої і виобразованої панни, котра могла б перебрати веденє малого господарства, а заразом і виховане 10-літної донечки. Українська літературна мова на Буковині
3. пошукувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що шукати. 2》 неперех., за ким, діал. Розшукувати кого-небудь. 3》 перех., чого, діал. Домагатися, добиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і без дод. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (О. Словник української мови у 20 томах
5. пошукувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. пошукувати — Пошу́кувати, -кую, -куєш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і без додатка. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (Коб. Словник української мови в 11 томах