пошукувати
пошу́кувати
-ую, -уєш, недок.
1》 перех. і без додатка. Те саме, що шукати.
2》 неперех., за ким, діал. Розшукувати кого-небудь.
3》 перех., чого, діал. Домагатися, добиватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошукувати — пошу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошукувати — Пошу́кувати. Потребувати для роботи, шукати кандидатуру. Управитель школи народної пошукує чесної вдови або добре вихованої і виобразованої панни, котра могла б перебрати веденє малого господарства, а заразом і виховане 10-літної донечки. Українська літературна мова на Буковині
- пошукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і без дод. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (О. Словник української мови у 20 томах
- пошукувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- пошукувати — Пошу́кувати, -кую, -куєш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пошукувати — ПОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і без додатка. Те саме, що шука́ти. Коли ж пізніше увійшов професор, його погляд перелетів знов, пошукуючи, по залі (Коб. Словник української мови в 11 томах