пошукувати

ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм., УГАНЯ́ТИ (ВГАНЯ́ТИ) за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯ розм., ПОМИНА́ТИСЯ діал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. — уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). — Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти (вгна́ти), допімну́тися рідко підби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. — Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. — Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); — Гей, ви, міністри! — гукає боєць.. — Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); — Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); — На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); — Іду в нове приміщення. Кімнату дають. — Достукався-таки? Що значить — машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися (люди) свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); — Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); (Єлисей:) Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид — допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій — шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); — Підіб'юсь під нового (сотника) та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Підвернувсь (писар) до пана голови, — знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ'яненко); — А ти підкотися (до лісовиків) де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). — Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.

ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест); НИ́ШПОРИТИ, ША́СТАТИ розм., ШНИ́ПОРИТИ діал., ШПА́ТИ діал. (у різних місцях); ДОВБА́ТИСЯ (ДОВБТИ́СЯ) розм., ШПО́РТАТИСЯ (ШУПО́РТАТИСЯ) розм., ШПИРА́ТИ діал. (перебираючи, ворушачи); ПІДШУ́КУВАТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ПРИШУ́КУВАТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ розм. (когось або щось потрібне, придатне). — Док.: відшука́ти, розшука́ти, дошука́тися, нашука́ти, ви́ськати, ви́нишпорити, підшука́ти, ви́шукати, пришука́ти, дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); — А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, — нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ'яненко); Шарила (Марія) сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); — Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають (надзирателі) у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав (Панас), швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить (вітер).. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, — в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).