про

Значення в інших словниках

1. про — про (261) — без [MО,V] Про ме́не: — прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52] Словник з творів Івана Франка
2. про — про прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
3. про — прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення: 1》 Указує на конкретну особу предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Словник української мови у 20 томах
5. про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об’єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об’єктом розмови, думки і т. ін. Слава не поляже, а про себе розкаже (Укр.. Словник української мови в 11 томах
6. про — Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Словник української мови Грінченка