про

ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають:

Об'єктні відношення

1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін.

Слава не поляже, а про себе розкаже (прислів'я);

Отак на улиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Т. Шевченко);

Ми розмовляли про ніжні пахощі степів (Ю. Яновський);

До саду прилягає виноградник. Ніхто про нього не дбає, урожай кинуто напризволяще (О. Гончар);

// Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають темою, змістом літературного твору, об'єктом чиїх-небудь думок, висловлювань і т. ін.

Візьмуся за оповідання про опришків, а на кінці прочитаю Федьковича (М. Коцюбинський);

Спливли Юхимові слова у пам'яті з отої незабутньої ночі – про злидні, про заробітчан (А. Головко).

2. розм. Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., яким що-небудь призначається.

– Нема в мене про вас грошей! – одказує брат (Марко Вовчок);

Давня Чіпчина гадка справдилась. Тепер уже не одна тісна хата з сіньми, а цілих три: одна для матері, друга для себе, а через сіни світлиця про гостей (Панас Мирний);

– Місця там про всіх стане – гарман у пана просторий, а чи знайдеться робота про тебе – ото скажи нам? – запитав Марко (Л. Яновська);

// Уживається при вказуванні на особу, предмет, стосовно яких хто-небудь виконує якусь дію або у зв'язку з якими перебуває в певному стані.

Від олії не зомлію, а про мак – буде й так (приказка);

– Про Богдана дзвонив? – Нічого важливого, але його не випустять, доки не зберуть за нього матеріалів (Ю. Яновський).

Відношення мети

3. Уживається при вказуванні на мету дії.

Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих, нема й одежинки про святий празник (Марко Вовчок);

До кінця ручки прив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду (І. Франко);

Замигтіла [Оленка] босими ногами, квітчастою хустиною вив'язана, тою, що не про будень (К. Гордієнко);

Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло (А. Головко).

Причинові відношення

4. розм. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет, явище, які спричиняють яку-небудь дію або стан.

Про наймита і скот ревітиме (прислів'я);

Жати не стали .. Ну, та коли ж про такий заробіток з голоду пухнути доведеться! (А. Головко).

Обставинні відношення способу дії

5. у сполуч. зі сл. себе. Уживається при позначенні способу дії.

Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не приходилася (Панас Мирний);

Мусив відзначити про себе Функе: новин багато буде на Україні (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. про — про (261) — без [MО,V] Про ме́не: — прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52] Словник з творів Івана Франка
  2. про — про прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. про — прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення: 1》 Указує на конкретну особу предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. про — Про, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об’єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об’єктом розмови, думки і т. ін. Слава не поляже, а про себе розкаже (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  6. про — Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Словник української мови Грінченка