про
прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення:
1》 Указує на конкретну особу предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін.
|| Указує на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають темою, змістом літературного твору, об'єктом чиїх-небудь думок, висловлювань і т. ін.
2》 розм. Указує на особу, предмет і т. ін., яким що-небудь призначається.
|| Указує на особу, предмет, стосовно яких хто-небудь виконує якусь дію або у зв'язку з якими перебуває у певному стані. Відношення мети:
3》 Указує на мету дії. Причинові відношення:
4》 розм. Указує на особу, предмет, явище, які спричиняють яку-небудь дію або стан. Обставинні відношення способу дії:
5》 у сполуч. зі сл. себе. Уживається на позначення способу дії.
Значення в інших словниках
- про — про (261) — без [MО,V] Про ме́не: — прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52] Словник з творів Івана Франка
- про — про прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- про — Про, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об’єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об’єктом розмови, думки і т. ін. Слава не поляже, а про себе розкаже (Укр.. Словник української мови в 11 томах
- про — Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Словник української мови Грінченка