1. Словник української мови Грінченка

про

Про

пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. посл.

2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно.

3) По. Про мене хоч вовк траву їж. посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. посл.

4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21.

5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. про — про (261) — без [MО,V] Про ме́не: — прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52] Словник з творів Івана Франка
  2. про — про прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. про — прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення: 1》 Указує на конкретну особу предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об'єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. про — Про, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. про — ПРО, прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об’єктні відношення 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об’єктом розмови, думки і т. ін. Слава не поляже, а про себе розкаже (Укр.. Словник української мови в 11 томах