1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

промінчик

Промі́нчик, -ка; -чики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінчик — промі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. промінчик — див. промінь Словник синонімів Вусика
  3. промінчик — -а, ч. Зменш. до промінь 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промінчик — ПРОМІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до про́мінь 1, 2. Сонце хилилося до обрію. Воно опускалося все нижче, одинокий промінчик прорвався крізь щілину, ясно освітив на мить кімнату і знову зник (В. Словник української мови у 20 томах
  5. промінчик — ПРОМІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до про́мінь 1, 2. Сонце хилилося до обрію. Воно опускалося все нижче, одинокий промінчик прорвався крізь щілину, ясно освітив на мить кімнату і знову зник (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах