1. Великий тлумачний словник сучасної мови

промінчик

промі́нчик

-а, ч.

Зменш. до промінь 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінчик — промі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. промінчик — див. промінь Словник синонімів Вусика
  3. промінчик — ПРОМІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до про́мінь 1, 2. Сонце хилилося до обрію. Воно опускалося все нижче, одинокий промінчик прорвався крізь щілину, ясно освітив на мить кімнату і знову зник (В. Словник української мови у 20 томах
  4. промінчик — Промі́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. промінчик — ПРОМІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до про́мінь 1, 2. Сонце хилилося до обрію. Воно опускалося все нижче, одинокий промінчик прорвався крізь щілину, ясно освітив на мить кімнату і знову зник (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах