1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

різкий

Різки́й, -ка́, -ке́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різкий — Бадьорий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. різкий — різки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. різкий — (вітер) шпаркий, пронизливий; (поворіт) крутий; (запах) загострий; (- світло) заяскравий; (- риси) виразний, чітко окреслений, не розпливчастий; (прогрес) значний і раптовий; (контраст) разючий; (рух) поривчастий, рвучкий, швидкий... Словник синонімів Караванського
  4. різкий — див. нищівний Словник синонімів Вусика
  5. різкий — [р'ізкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  6. різкий — -а, -е. 1》 Який діє, проявляється з великою силою; дуже сильний, пронизливий. 2》 Занадто сильний, міцний або яскравий, що неприємно діє на органи чуття. 3》 Чітко окреслений, виразно видимий. || Не розпливчастий (про риси обличчя). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. різкий — РІЗКИ́Й, а, е. 1. Який діє, виявляється з великою силою; дуже сильний, пронизливий. Надворі різкий передранішній холод (М. Коцюбинський); Після заходу сонця раптом похолоднішало. Подув різкий північний вітер (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  8. різкий — різки́й на язи́к. Здатний говорити грубо, з образливою прямотою. Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом грубо різав правду в вічі (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  9. різкий — ГО́СТРИЙ (з колючим кінцем, ріжучим краєм); ЗАГО́СТРЕНИЙ (якому надано такої властивості); ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ (про знаряддя); РІЗКИ́Й розм. (здатний завдати поріз). Ржуть на волі добрі коні, Гострі шаблі брязкотять (Я. Словник синонімів української мови
  10. різкий — РІЗКИ́Й, а, е. 1. Який діє, проявляється з великою силою; дуже сильний, пронизливий. Надворі різкий передранішній холод (Коцюб., II, 1955, 243); Після заходу сонця раптом похолоднішало. Подув різкий північний вітер (Тулуб, В степу.., 1964, 185). Словник української мови в 11 томах
  11. різкий — Різкий, -а, -е 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Словник української мови Грінченка