серйозний

Серйо́зний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серйозний — (який не здатний до легковажності) поважний, розважний, вдумливий, (з відповідним виглядом) статечний. Словник синонімів Полюги
  2. серйозний — серйо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. серйозний — Статечний, ПОВАЖНИЙ, с. суворий; (фізик) досвідчений, кваліфікований; (- ставлення) вимогливий; (твір) не легковажний, (іспит) нелегкий, (- хворобу) небезпечний; (- втрати) істотний, великий, вагомий; (- обличчя) зосереджений, зібраний. Словник синонімів Караванського
  4. серйозний — див. поважний Словник синонімів Вусика
  5. серйозний — [сеирйознией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. серйозний — -а, -е. 1》 Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. || Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. серйозний — Поважний, статечний, див. усерйоз Словник чужослів Павло Штепа
  8. серйозний — СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Словник української мови у 20 томах
  9. серйозний — А, -е. Впливовий, сильний. Цей дядя серйозний, так що тримайся за нього. Може, кудись пропихне. Словник сучасного українського сленгу
  10. серйозний — ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Словник синонімів української мови
  11. серйозний — СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Словник української мови в 11 томах