серйозний

ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Стельмах); Я спокутувала свій великий гріх (І. Нечуй-Левицький); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень. Це була серйозна провина (М. Трублаїні); (Єпископ:) Смертельний гріх оці твої прокльони (Леся Українка).

ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.; ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ підсил., КАРДИНА́ЛЬНИЙ підсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙ підсил. рідше, ДОРОГИ́Й рідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙ книжн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше, ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов'язок молодого літератора — створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" (з журналу). — Пор. знаме́нний.

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил., СТРАШНИ́Й розм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙ розм., ВА́ЛЬНИЙ діал. Вона жила великою сім'єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі (кордону), та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ'яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там (у Петрівцях) була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже (внук), ніби то далекі світи, превелике множество (кількість) планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці... (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів,.. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав (співець), і юрба величенна, Мов життя на той час запинила (зупинила) (Леся Українка); Квитки (до театру) коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (який загрожує неприємними наслідками для здоров'я або життя); СЕРЙО́ЗНИЙ, ВАЖКИ́Й, ТЯЖКИ́Й підсил. (про хворобу, рану, хворобливий стан). Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка); Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Леся Українка); Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Тулуб); Рана була тяжка, бо пролежав я.. майже півтора місяця (Л. Смілянський).

СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Григорій Тютюнник); Господарі й гості сидять поважні, зосереджені (В. Гжицький); — Людина він статечна, розсудлива, може, щось і надумає (М. Чабанівський); Люди в Кам'яній Діброві Захара поважали і як заповзятого молодого лісовода, і як вдумливого та принципового громадянина (І. Ле).