серйозний

серйо́зний

-а, -е.

1》 Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний.

|| Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий.

|| Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який ґрунтовно знає свою справу; кваліфікований, досвідчений.

2》 Який свідчить про вдумливість, вимогливість (про працю, ставлення до чого-небудь і т. ін.).

3》 Важливий, значний за темою, змістом і т. ін.; не легковажний. Серйозна справа. Серйозний твір.

4》 Який заслуговує на особливу увагу (своєю важливістю, складністю і т. ін.).

|| Який загрожує неприємними наслідками, ускладненнями тощо; небезпечний.

|| Досить помітний, відчутний; великий, істотний, вагомий. Серйозна провина.

5》 Зосереджений, заклопотаний чим-небудь; зібраний.

|| Який виражає зосередженість, зібраність.

6》 Справжній, непідробний. Серйозні почуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серйозний — (який не здатний до легковажності) поважний, розважний, вдумливий, (з відповідним виглядом) статечний. Словник синонімів Полюги
  2. серйозний — серйо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. серйозний — Статечний, ПОВАЖНИЙ, с. суворий; (фізик) досвідчений, кваліфікований; (- ставлення) вимогливий; (твір) не легковажний, (іспит) нелегкий, (- хворобу) небезпечний; (- втрати) істотний, великий, вагомий; (- обличчя) зосереджений, зібраний. Словник синонімів Караванського
  4. серйозний — див. поважний Словник синонімів Вусика
  5. серйозний — [сеирйознией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. серйозний — Поважний, статечний, див. усерйоз Словник чужослів Павло Штепа
  7. серйозний — СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Словник української мови у 20 томах
  8. серйозний — А, -е. Впливовий, сильний. Цей дядя серйозний, так що тримайся за нього. Може, кудись пропихне. Словник сучасного українського сленгу
  9. серйозний — ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов'язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ підсил. (Джонатан:) Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Словник синонімів української мови
  10. серйозний — Серйо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. серйозний — СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Словник української мови в 11 томах