серйозний

СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е.

1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний.

Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду, і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (М. Коцюбинський);

– Я гадав, що вельможна пані – серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (З. Тулуб);

Прокопчук .. присягався, що служив у міліції. Йому ніхто не вірив, бо в міліцію приймають людей серйозних (Григорій Тютюнник);

Живучи у Каленика Романовича, він намагався бути серйозним і витриманим (І. Сенченко);

// Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий.

Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Григорій Тютюнник);

Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку (О. Гончар);

// Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який ґрунтовно знає свою справу; кваліфікований, досвідчений.

Серйозні і чесні мовознавці, серед них такі, як великий російський учений Шахматов, визнавали самостійне існування української мови, найближчої родички мови російської (М. Рильський);

Серйозний художник.

2. Який свідчить про вдумливість, вимогливість (про працю, ставлення до чого-небудь і т. ін.).

Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (М. Коцюбинський).

3. Важливий, значний за темою, змістом і т. ін.; не легковажний.

Хоч мала вона [розмова] була, але навела мене на багато важких і серйозних дум (Г. Хоткевич);

Ми розпочали серйозну бесіду про те, який потрібно корабель для нової картини Сева (Ю. Яновський);

Серйозна справа;

Серйозний твір.

4. Який заслуговує на особливу увагу (своєю важливістю, складністю і т. ін.).

Павлик – єдиний серйозний супротивник, його нелегко перемогти (О. Донченко);

З ранку до вечора читала [Ляля], як бувало раніше, коли готувалась до серйозних екзаменів (О. Гончар);

// Який загрожує неприємними наслідками, ускладненнями тощо; небезпечний.

Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Леся Українка);

До числа серйозних захворювань печінки належить інфекційна жовтяниця, або епідемічний гепатит (з наук.-попул. літ.);

// Досить помітний, відчутний; великий, істотний, вагомий.

Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій, які діяли на внутрішніх морях, великих ріках і озерах (з публіц. літ.);

Серйозна провина.

5. Зосереджений, заклопотаний чим-небудь; зібраний.

Командир зацікавився лише на момент. Став потім знову серйозним і холодним (Ю. Яновський);

Капітан Дорошенко задумався, стояв посуворілий, серйозний (О. Гончар);

Катя витерла очі, стала серйозною (В. Кучер);

// Який виражає зосередженість, зібраність.

У всіх обличчя серйозні, наче затурбовані, – вершать щось дуже важне й потрібне (Г. Хоткевич);

Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього серйозних очей, ставить йому своє запитання (О. Гончар).

6. Справжній, непідробний.

Розбещені дівчата його не цікавили, а скромні, хороші дівчата хоч і вабили, але, як серйозних намірів у нього не було, то поводився з ними просто по-товариському (А. Головко);

Полещена братовим серйозним довір'ям, дівчина вся просяяла (О. Гончар);

Серйозні почуття.