спадати

Спада́ти, -да́ю, -да́єш; спа́сти, -ду́, -де́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадати — спада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спадати — Падати, (на голову) звалюватися; (- листя) опадати, обсипатися; (- пил) осідати; (- волос) випадати; (- коси) звішуватися, звисати; (з пліч) зсуватися; (- води) литися, стікати; (- рельєф) западати; (- спеку) слабнути, іти на спад, меншати... Словник синонімів Караванського
  3. спадати — -аю, -аєш, недок., спасти, спаду, спадеш, док. 1》 Падати, летіти донизу під дією власної ваги. || з чого. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого-небудь, не утримуючись на чомусь. || Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спадати — СПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПА́СТИ, спаду́, спаде́ш, док. 1. Падати, летіти донизу під дією власної ваги. Метеори раз у раз спадали з неба на степ (І. Нечуй-Левицький); Передня куфа [кухва] спала їй на ноги та притовкла їх (М. Коцюбинський); // з чого. Словник української мови у 20 томах
  5. спадати — ду́мка спа́ла / спада́є (на ро́зум) кому. Хто-небудь додумався до чогось. — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. спадати — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось). Словник синонімів української мови
  7. спадати — СПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПА́СТИ, спаду́, спаде́ш, док. 1. Падати, летіти донизу під дією власної ваги. Метеори раз у раз спадали з неба на степ (Н.-Лев., І, 1956, 457); Передня куфа [кухва] спала їй на ноги та притовкла їх (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. спадати — Спада́ти, -да́ю, -єш сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Словник української мови Грінченка