спадати
Спада́ти, -да́ю, -єш
сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл.
1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. Чуб. V. 236.
2) Падать, спадывать, спасть, опасть. ЗОЮР. І. 12. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Левиц. І. 134. Шапка з голови спала.
3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. н. п.
4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. АД. І. 217.
5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. Грин. III. 251.
6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Н. Вол. у. Спав на мене великий маєток.
7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. Гліб. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. Котл. Н. П. 350. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. н. п. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. Гліб.
8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. МВ. (О. 1862. III. 59). куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. МВ. (О. 1862. І. 104).
9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. Котл. Н. П. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. Мет. 406. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала. Лебед. у.
Значення в інших словниках
- спадати — спада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спадати — Падати, (на голову) звалюватися; (- листя) опадати, обсипатися; (- пил) осідати; (- волос) випадати; (- коси) звішуватися, звисати; (з пліч) зсуватися; (- води) литися, стікати; (- рельєф) западати; (- спеку) слабнути, іти на спад, меншати... Словник синонімів Караванського
- спадати — -аю, -аєш, недок., спасти, спаду, спадеш, док. 1》 Падати, летіти донизу під дією власної ваги. || з чого. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого-небудь, не утримуючись на чомусь. || Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадати — СПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПА́СТИ, спаду́, спаде́ш, док. 1. Падати, летіти донизу під дією власної ваги. Метеори раз у раз спадали з неба на степ (І. Нечуй-Левицький); Передня куфа [кухва] спала їй на ноги та притовкла їх (М. Коцюбинський); // з чого. Словник української мови у 20 томах
- спадати — ду́мка спа́ла / спада́є (на ро́зум) кому. Хто-небудь додумався до чогось. — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Фразеологічний словник української мови
- спадати — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось). Словник синонімів української мови
- спадати — Спада́ти, -да́ю, -да́єш; спа́сти, -ду́, -де́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спадати — СПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПА́СТИ, спаду́, спаде́ш, док. 1. Падати, летіти донизу під дією власної ваги. Метеори раз у раз спадали з неба на степ (Н.-Лев., І, 1956, 457); Передня куфа [кухва] спала їй на ноги та притовкла їх (Коцюб. Словник української мови в 11 томах