стійка
Сті́йка, -ки, -ці; сті́йки, сті́йок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стійка — сті́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стійка — в-й, пост, варта, сов. караул. Словник синонімів Караванського
- стійка — СТІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо; // Вид вузького довгастого стола для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- стійка — сті́йка військ. пост; сторожа (м, ср, ст): Ворог не поставив тут ніякої стійки, бо навіть і на думку йому не спало, що може прийти до голови така шибенична думка, щоб в часі миру йти на стежу потоком, по коліна у воді (Шухевич); Згадаємо... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стійка — I -и, ж. 1》 Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо. || Вид вузького довгастого стола чи шафки для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стійка — СТІ́ЙКА, и, ж. 1. Те саме, що сто́йка. Богдан, як на килимі в фехтувальнім залі, взяв стійку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 198); Собачка.. Словник української мови в 11 томах
- стійка — Стійка, -ки ж. 1) Караулъ, часы. Котл. Ен. V. 44. Видно мого миленького в Козельці на стійці. н. п. 2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду... Словник української мови Грінченка