1. Словник української мови в 11 томах

стійка

СТІ́ЙКА, и, ж.

1. Те саме, що сто́йка.

Богдан, як на килимі в фехтувальнім залі, взяв стійку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 198);

Собачка.. зробила на долоні прекрасну стійку, як справжній висококваліфікований гімнаст (Вишня, II, 1956, 322);

Довга стійка для рушниць тьмяно виблискувала сталевими стволами (Тулуб, В степу.., 1964, 104).

2. заст. Варта.

Ввійшли два парубійки, У брам змінившися од стійки (Котл., І, 1952, 222;)

// Місце, де стоїть варта.

Полювання на окупантів по всій Україні було на той час явище поширене. Трупи знаходили в полі, на вулиці, на стійках (Панч, І, 1956, 443).

3. Те саме, що сті́йбище 1.

Місто й улиці стали схожі.. ніби на часову стійку для одпочинку якогось давнього народу, що прикочував звідкільсь (Н.-Лев., VII, 1966, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійка — сті́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стійка — в-й, пост, варта, сов. караул. Словник синонімів Караванського
  3. стійка — СТІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо; // Вид вузького довгастого стола для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. стійка — сті́йка військ. пост; сторожа (м, ср, ст): Ворог не поставив тут ніякої стійки, бо навіть і на думку йому не спало, що може прийти до голови така шибенична думка, щоб в часі миру йти на стежу потоком, по коліна у воді (Шухевич); Згадаємо... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. стійка — I -и, ж. 1》 Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо. || Вид вузького довгастого стола чи шафки для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стійка — Сті́йка, -ки, -ці; сті́йки, сті́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стійка — Стійка, -ки ж. 1) Караулъ, часы. Котл. Ен. V. 44. Видно мого миленького в Козельці на стійці. н. п. 2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду... Словник української мови Грінченка