сходити

Значення в інших словниках

1. сходити — (про небесні світила) підніматися, викочуватися, (давати сходи — про рослини) проростати, пробиватися, (про тісто) підніматися, (іти вниз по сходах, стежці) опускатися, зіходити, (кров'ю) спливати. Словник синонімів Полюги
2. сходити — схо́дити дієслово недоконаного виду підніматися куди-небудь; спускатися; відхилятися від попереднього напрямку сходи́ти дієслово доконаного виду піти і повернутися рідко Орфографічний словник української мови
3. сходити — (вгору) підійматися, здиратися, (- сонце) підбиватися, підхоплюватися, зводитися, (- траву) проростати, (- тісто) підходити, (згори) спускатися, (з коня) злазити, (з поїзда) виходити, (з човна) висаджуватися, (- вечір) наставати, (на кого) поймати <... Словник синонімів Караванського
4. сходити — див. вилазити; іти; підніматися Словник синонімів Вусика
5. сходити — I [сходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. II [сходитие] схоуджу, -одиеш; нак. -ди, схоудіт', док. Орфоепічний словник української мови
6. сходити — СХО́ДИТИ, рідше ЗІХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗІЙТИ́, зійду́, зі́йдеш, док. 1. Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору... (В. Королевич); – На які ж ви гори сходили?... Словник української мови у 20 томах
7. сходити — I сх`одитиі рідше зіходити, -джу, -диш, недок., зійти, зійду, зійдеш, док. 1》 Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. || З'являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. сходити — вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії. Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від .. народу стежкою (В. Собко). збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́. Фразеологічний словник української мови
9. сходити — ВИСІДА́ТИ (ставати на землю, залишаючи віз, вагон, судно тощо), СХО́ДИТИ, ВИХО́ДИТИ, ЗІХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, ЗЛА́ЗИТИ розм., ВИЛА́ЗИТИ розм., ВИЛІЗА́ТИ розм. (притримуючись руками або протискуючись). — Док. Словник синонімів української мови
10. сходити — СХО́ДИТИ і рідше ЗІХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗІЙТИ́, зійду́, зі́йдеш, док. 1. Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору… (Три золоті сл. Словник української мови в 11 томах
11. сходити — Сходити, -джу, -диш гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. Мет. 51. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. н. п. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. Словник української мови Грінченка