сходити

I сх`одитиі рідше зіходити, -джу, -диш, недок., зійти, зійду, зійдеш, док.

1》 Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь.

|| З'являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила).

|| Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини).

|| Здуваючись, підніматися (про тісто).

|| перен. Розпочинатися, наставати (про день, ранок).

Зіходити на трон — почати царювання, стати монархом.

2》 Ідучи, спускатися куди-небудь.

|| Спускатися вниз з кого-, чого-небудь; злазити, спішуватися.

|| Виходити з транспорту на станції, зупинці і т. ін.

Сходити на берег — висаджуватися з човна, судна і т. ін. на сушу.

Сходити в могилу — вмирати.

3》 перен. Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.).

|| на кого – що, розм. кому до чого, книжн. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, стан і т. ін.).

4》 Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку.

|| тільки док. Зіскочити, зміститися під час руху, не втримавшись на чому-небудь.

|| перен. Бути сказаним, вимовленим (про слова).

Зійти з ґлузду — збожеволіти.

Не сходити зі сторінок преси — постійно згадуватися в газетах, журналах і т. ін.

Не сходити з уст (вуст) — а) постійно згадуватися в розмовах; б) постійно бути помітним, не зникати.

Сходити зі сцени — а) переставати виставлятися в театрі, виконуватися на сцені; б) не виступати в спектаклях, не брати участі у виставах; в) залишати якусь діяльність.

Сходити з розуму — а) ставати психічно хворим, божевільним; б) робити безглузді, необдумані вчинки, поводити себе нерозумно; в) (за ким, по чому і без додатка) втрачати ясність свідомості, душевну рівновагу від захоплення ким-, чим-небудь, від любові до кого-небудь і т. ін.

Сходити зі шляху — відмовлятися від наміченої цілі, змінювати свої погляди, переконання і т. ін.

Сходити на думку кому — починати думати про кого-, що-небудь.

5》 Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін.

|| Переставати існувати, зникати, гоїтися.

|| Зникати з поверхні шкіри, з обличчя і т. ін. (про рум'янець, загар і т. ін.).

|| Переставати виявлятися у виразі обличчя (про почуття).

Не сходити з обличчя (лиця) — постійно бути помітним, не зникати з обличчя.

6》 заст. Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення.

Сходити з очей — переставати з'являтися де-небудь, у певному колі людей.

7》 Проходити, закінчуватися, минати (про час).

8》 чим. Знемагати, слабшати від чого-небудь; знесилюватися.

|| Губити, втрачати (сік). Сходити слізьми.

9》 на кого – що і без додатка, заст. Використовуватися для чого-небудь, витрачатися на що-небудь.

10》 рідко. Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити.

11》 розм. Закінчуватися, проходити, минати, здійснюватися (більш або менш успішно, благополучно і т. ін.).

|| перев. безос., кому і без додатка. Минати, проходити для кого-небудь благополучно, безкарно. Сходити з рук.

12》 тільки док., на кого – що. Стати ким-небудь іншим, перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін.

13》 за кого – що, розм. Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.

14》 тільки док. Перестати, припинитися (про опади).

II сход`итисходжу, сходиш і рідко зійти, зійду, зійдеш, док.

1》 тільки сходити, неперех. Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад.

2》 перех. Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти.

Сходити ноги — багато ходячи, натомити, натрудити ноги, дійти до виснаження, знесилення.

3》 тільки сходити, неперех., у чому і без додатка. Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось.