тонічний

Тоні́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонічний — тоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонічний — тоні́чний (грец. τονικός) 1. Той, що стосується наголосу на слові; ¤ т-е віршування – віршування, що грунтується на чергуванні наголошених і ненаголошених складів. 2. Пов’язаний з тонікою. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тонічний — ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до то́ніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. тонічний — I -а, -е, спец. 1》 Прикм. до тоніка. 2》 Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тонічний — ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до то́ніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 49). Словник української мови в 11 томах