1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тонічний

тоні́чний

I -а, -е, спец.

1》 Прикм. до тоніка.

2》 Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними.

Тонічний вірш — вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів незалежно від кількості ненаголошених.

Тонічне віршування — система віршування, що ґрунтується на дотриманні певної кількості наголосів у рядку.

3》 Пов'язаний з тонікою.

II -а, -е.

Який стосується тонусу організму, окремих органів, тканин, м'язів.

Тонічний рефлекс — рефлекс, що проявляється зміною тонусу м'язів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонічний — тоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонічний — тоні́чний (грец. τονικός) 1. Той, що стосується наголосу на слові; ¤ т-е віршування – віршування, що грунтується на чергуванні наголошених і ненаголошених складів. 2. Пов’язаний з тонікою. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тонічний — ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до то́ніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. тонічний — Тоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тонічний — ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до то́ніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 49). Словник української мови в 11 томах