тонічний
ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец.
1. Прикм. до то́ніка.
Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 49).
2. Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку при довільній кількості ненаголошених складів між наголошеними.
∆ Тоні́чний вірш — вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів незалежно від кількості ненаголошених;
Тоні́чне віршува́ння — система віршування, що грунтується на дотриманні певної кількості наголосів у рядку;
Тоні́чний на́голос див. на́голос.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонічний — тоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- тонічний — тоні́чний (грец. τονικός) 1. Той, що стосується наголосу на слові; ¤ т-е віршування – віршування, що грунтується на чергуванні наголошених і ненаголошених складів. 2. Пов’язаний з тонікою. Словник іншомовних слів Мельничука
- тонічний — ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до то́ніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тонічний — I -а, -е, спец. 1》 Прикм. до тоніка. 2》 Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонічний — Тоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)