Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- друкарниця
- друкарня
- друкарство
- друкарський
- друкарчий
- друкарів
- друкований
- друкування
- друкувати
- дручечок
- дручина
- дручище
- дручок
- друччя
- друшляк
- друїд
- друїдський
- дрюк
- дрючечок
- дрючина
- дрючище
- дрючок
- дрюччя
- дряпак
- дряпатися
- дряпнути
- дряпонути
- дряпіжний
- дряпіжник
- дряпіжництво
- дряпіжницький
- дряпіка
- дріб
- дрібен
- дрібнесенький
- дрібний
- дрібнобуржуазний
- дрібнюсінький
- дрібнісінький
- дріботати
- дрібушечки
- дріб’язковий
- дріб’язковість
- дріб’язок
- дрівця
- дріжджевий
- дріжджовик
- дріжджі
- дрізд
- дрізки
- дрік
- дрімати
- дрімливий
- дрімливиці
- дрімота
- дрімотний
- дріт
- дріяда
- дсталізування
- дуалізм
- дуаліст
- дуалістичний
- дуб
- дубар
- дубасити
- дубельтівка
- дубило
- дублет
- дубльон
- дублювати
- дублікат
- Дубне
- Дубосари
- дубочок
- Дубровнік
- дубчик
- дубівка
- дуб’я
- дудар
- дударик
- дударка
- дуель
- дуеліст
- дуенья
- дует
- дуже
- дуженний
- дужий
- дужка
- дужчати
- дужче
- дужчий
- дужість
- дукар
- дукарів
- дукиня
- Дульцінея
- думання
- думати
- думний