1. Словник української мови Грінченка

високочолий

Високочолий, -а, -е

Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високочолий — високочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високочолий — -а, -е. Який має високе чоло. || уроч. Поважний, гордий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. 1. Який має високе чоло. Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (О. Ільченко); Галі стало раптом смутно. Словник української мови у 20 томах
  4. високочолий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. Який має високе чоло. Там був дідок високочолий Лука Петрович Білокінь (Рильський, II, 1956, 253); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах