високочолий
високочо́лий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високочолий — -а, -е. Який має високе чоло. || уроч. Поважний, гордий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. 1. Який має високе чоло. Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (О. Ільченко); Галі стало раптом смутно. Словник української мови у 20 томах
- високочолий — див. розумний Словник синонімів Вусика
- високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. Який має високе чоло. Там був дідок високочолий Лука Петрович Білокінь (Рильський, II, 1956, 253); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- високочолий — Високочолий, -а, -е Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч. Словник української мови Грінченка