1. Великий тлумачний словник сучасної мови

високочолий

високочо́лий

-а, -е.

Який має високе чоло.

|| уроч. Поважний, гордий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високочолий — високочо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. 1. Який має високе чоло. Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (О. Ільченко); Галі стало раптом смутно. Словник української мови у 20 томах
  3. високочолий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  4. високочолий — ВИСОКОЧО́ЛИЙ, а, е. Який має високе чоло. Там був дідок високочолий Лука Петрович Білокінь (Рильський, II, 1956, 253); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  5. високочолий — Високочолий, -а, -е Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч. Словник української мови Грінченка