возити

Значення в інших словниках

1. возити — вози́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. возити — [возитие] воужу, возиеш; нак. вози, воуз'іт' Орфоепічний словник української мови
3. возити — вожу, возиш, недок., перех. 1》 Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. 2》 Волочити, тягати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. возити — ВОЗИ́ТИ, вожу́, во́зиш, недок., кого, що. 1. Те саме, що везти́ 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І. Словник української мови у 20 томах
5. возити — вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
6. возити — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. возити — Вози́ти, вожу́, во́зиш, во́зять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. возити — ВОЗИ́ТИ, вожу́, во́зиш, недок., перех. 1. Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Котл. Словник української мови в 11 томах