вінкель

Значення в інших словниках

1. вінкель — Косинець, кутник Словник чужослів Павло Штепа
2. вінкель — Ві́нкель: — інструмент (косинець), яким контролюють прямі кути [15] — кут, прилад, яким вимірюють кути [V] — Вінкель — спец, косинець, яким контролюють прямі кути, польськ. winkel з нім. Словник з творів Івана Франка
3. вінкель — ВІ́НКЕЛЬ, я, ч. 1. Столярний косинець з кутом 90 °; кутник. Робітник між тим узяв свій вінкель, кельню та міру і, попрощавшися з товаришами, спокійною ходою пішов (І. Франко). 2. зах. Ріг вулиці. Словник української мови у 20 томах
4. вінкель — ві́нкель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
5. вінкель — ві́нкель (від нім. Winkel – кут) столярний косинець з кутом 90°. Словник іншомовних слів Мельничука
6. вінкель — ві́нкель (ві́нькель) 1. прилад для вимірювання прямих кутів; кутомір; косинець (ст): Всі рисунки, які подаємо, мусять бути придержувані до вінкля, бо інакше цілий рисунок вийде кепський, здеформований (Повний курс)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. вінкель — -кля, ч., зах. Теслярський косинець. Великий тлумачний словник сучасної мови