1. Словник української мови Грінченка

горлянка

Горлянка, -ки

ж.

1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169.

2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366.

3) раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлянка — горля́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлянка — -и, ж., розм. Те саме, що горло 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлянка — ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (З. Тулуб); Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Іван Ле); Дві колісниці .. Словник української мови у 20 томах
  4. горлянка — див. горло Словник синонімів Вусика
  5. горлянка — вчепи́тися в горля́нку кому, грубо. Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось. Фразеологічний словник української мови
  6. горлянка — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
  7. горлянка — Горля́нка, -нки, -нці; -ля́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. горлянка — ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 338); *Образно. Словник української мови в 11 томах