1. Словник української мови у 20 томах

горлянка

ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм.

Те саме, що го́рло 1.

Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (З. Тулуб);

Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Іван Ле);

Дві колісниці .. мчали серед куряви, серед божевільного крику сотні тисяч горлянок (П. Загребельний);

* Образно. Обвал, як добра пробка, увійшов у горлянку розколини (Л. Первомайський).

Де́рти (надира́ти) го́рло (горля́нку) див. де́рти.

◇ Вчепи́тися в горля́нку див. учепи́тися;

(1) Лу́джена горля́нка в кого, прост. – хтось дуже крикливий.

Коли на курінній раді ділили земельні угіддя, могоричами, підкупами, а то й криком, бо мав луджену горлянку, домагався собі найкращих ділянок... (В. Малик);

На все го́рло <�розм. На всю горля́нку> див. го́рло;

Наступа́ти / наступи́ти на го́рло (зневажл. на горля́нку) див. наступа́ти;

Перегриза́ти (передира́ти) / перегри́зти (переде́рти) го́рло (горля́нку) див. перегриза́ти;

Поперегриза́ти го́рло (горля́нку) див. поперегриза́ти;

Рва́ти го́рло (горля́нку) див. рва́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлянка — горля́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлянка — -и, ж., розм. Те саме, що горло 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлянка — див. горло Словник синонімів Вусика
  4. горлянка — вчепи́тися в горля́нку кому, грубо. Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось. Фразеологічний словник української мови
  5. горлянка — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
  6. горлянка — Горля́нка, -нки, -нці; -ля́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. горлянка — ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 338); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. горлянка — Горлянка, -ки ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. Словник української мови Грінченка