горлянка

вчепи́тися в горля́нку кому, грубо. Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось. На першій же сходці, згуртувавши фронтовиків, місцевим багачам в горлянку вчепився (Шляховий): — Гади, установчих зборів ждете, щоб землі нам не дати?! (О. Гончар).

де́рти го́рло (горля́нку), зневажл. 1. З великим напруженням кричати, галасувати, співати. (Шкорупський:) Так музика ревла і півчі горло дерли за обідом, що й досі в вухах лунає (М. Кропивницький); (Никодим:) Люде (люди) діло роблять, а ви, як півень той, раз у раз горлянку дерете! (І. Карпенко-Карий); — Чого дерете горлянку?! Жінки, ошелешені несподіваною вихваткою Оксена, відхлинули назад (Григорій Тютюнник). 2. кому і без додатка. Бути неприємним комусь, прикро вражати кого-небудь. Проханий кусок горло дере (М. Номис).

на все го́рло; грубо на всю горля́нку, зі сл. крича́ти, смія́тися, співа́ти і т. ін. Дуже голосно. Кайдаш і Лаврін .. кричали на все горло .. і підняли .. ґвалт на весь куток (І. Нечуй-Левицький); Катерина засміялася на все горло (Ірина Вільде); Оленка виспівувала на все горло (К. Гордієнко); Приїжджав, скажемо, ваш .. губерніяльний (губернський) секретар і кричить на всю горлянку (М. Хвильовий); // З найбільшою інтенсивністю, з повним задоволенням. на по́вне го́рло. Вже третій день я п’ю життя на повне горло (М. Коцюбинський).

наступа́ти / наступи́ти на го́рло (розм. на горля́нку) кому і без додатка. Настирливо вимагати від когось чого-небудь або спонукати, примушувати до чогось. (Нартал:) Га, мовчиш, мовчиш? Ага, я наступав тобі на горло? (Леся Українка); Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю (С. Чорнобривець); Цей несподіваний обшук врятує його від сварки з отим чужим гуртоправом і чабаном, що просто наступає на горлянку (В. Кучер); (Варка:) А скільки нам винні?.. (Демко:) Ну що ж як винні? На горлянку кожному не наступиш — віддадуть… (М. Кропивницький).

перегриза́ти / перегри́зти го́рло (горля́нку) кому і без додатка. 1. Непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін. — Ой, що тепер роблять люди… Горло один одному перегризають за шматок хліба… (З. Тулуб); Він також уже знав про втечу опришка і чекав .. Ой чекав! Як звір у клітці, бігав по хаті — мало!.. Вибіг надвір, крутився .. поміж смереками. Попадися йому тепер хто під руки — горло перегриз би (Г. Хоткевич); Годину тому він готовий був перегризти горло кожному, хто б сказав, що оунівці насміляться сунутися на Круту гору (М. Ю. Тарновський); А ти ж гадав, він за бідноту вболіватиме? Та це такий вовк, що всім би нам горлянку перегриз (А. Шиян). поперегриза́ти горля́нки (про всіх або багатьох). І Каргатові твоєму, і тобі разом з ним горлянки поперегризаю, якщо в Лори хоч одна сльозинка впаде через нього (Ю. Шовкопляс); — Вони сподіваються, що ми на Україні поперегризаємо самі собі горлянки, щоб голими руками тоді нас патрати (Іван Ле). перерва́ти горля́нку. Санька любила брата з ревністю ведмедиці. Кожному, хто смів його ображати, вона ладна була перервати горлянку (Григорій Тютюнник). 2. Настирливо, наполегливо, часто не гребуючи будь-якими засобами, домагатися свого. Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам (В. Кучер); Багрич вірив Алієву. Так, цей справді доведе, переконає, доб’ється правди. Він перегризе горло, відстоюючи — не своє особисте, а інтереси народу, держави (Л. Дмитерко); Ех, коли б вернути час розподілу, він би вже не ховався за спини, очікуючи, коли його покличуть та скажуть: “Ось що лишилося, вибирайте!..” Він би розштовхав їх ліктями, горло перегриз… (В. Дрозд).

рва́ти го́рло (горля́нку). Дуже кричати, галасувати. Справник з фаетона захрипів.. до громади зірваним голосом: видко тепер кожного дня доводиться рвати горло (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлянка — горля́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлянка — -и, ж., розм. Те саме, що горло 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлянка — ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (З. Тулуб); Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Іван Ле); Дві колісниці .. Словник української мови у 20 томах
  4. горлянка — див. горло Словник синонімів Вусика
  5. горлянка — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
  6. горлянка — Горля́нка, -нки, -нці; -ля́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. горлянка — ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 338); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. горлянка — Горлянка, -ки ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. Словник української мови Грінченка