1. Фразеологічний словник української мови

горнути

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів (мітел) щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горнути — горну́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. горнути — (землю) згрібати, (граблями) гребти, загрібати; (сіно) громадити; (воду) веслувати; (до серця) пригортати; (до себе) привертати, приваблювати; (сторінки) Д. гортати, перегортати. Словник синонімів Караванського
  3. горнути — горну, горнеш, недок., перех. 1》 Згрібати докупи що-небудь сипуче. || Підбирати що-небудь граблями; гребти. 2》 Гребти веслами; веслувати. 3》 Те саме, що пригортати 1). || перен. Привертати на свій бік, приваблювати до себе. 4》 діал. Перегортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горнути — ГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, недок. 1. що. Згрібати докупи що-небудь сипуче. Прокіп лежить в калюжі, горне під себе землю однією рукою (Ю. Яновський); Там, поміж них [дітей], твій син пісок в відерце горне (В. Сосюра); Дівчата та жінки .. Словник української мови у 20 томах
  5. горнути — див. гребти; красти Словник синонімів Вусика
  6. горнути — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І. Словник синонімів української мови
  7. горнути — ГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, недок., перех. 1. Згрібати докупи що-небудь сипуче. Прокіп лежить в калюжі, горне під себе землю однією рукою (Ю. Янов., IV, 1956, 36); Там, поміж них [дітей], твій син пісок в відерце горне (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах
  8. горнути — Горнути, -ну, -неш гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає. Шевч. 540. Словник української мови Грінченка